карета
21карета — карета, кареты, кареты, карет, карете, каретам, карету, кареты, каретой, каретою, каретами, карете, каретах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
22КАРЕТА — Подать галахову карету кому. Ряз. Отказать кому л. в чём л. СРНГ 6, 106 …
23карета — Заимств. в середине XVII в. из польск. яз., где kareta < итал. caretta, суф. производного от carro «воз» (из лат. carrus «повозка на четырех колесах») …
24карета — кар ета, ы …
25карета — (1 ж); мн. каре/ты, Р. каре/т …
26карета — Дүрт тәгәрмәчле, зур көймәле арба (экипаж) …
27карета — и, ж. Закритий з усіх боків чотириколісний кінний повіз на ресорах. •• Каре/та швидко/ї допомо/ги спеціальна автомашина, що доставляє до лікарні хворого, який потребує негайної медичної допомоги, або лікаря до потерпілого чи хворого …
28карета — [каре/та] тие, д. і м. т і …
29карета — същ. кола, файтон, екипаж, каросерия …
30карета — такси …
